Коментарі

Пастор Артур Симонян про Церкву та державу: Царі і пророки живуть на різних горах

Читаючи Біблію, можна прийти до безперечного висновку, що ані здійснення революції, ані участь в політичній владі не мають місця в небесному покликанні Церкви. Більш того, Слово Боже дає чіткі застереження щодо цього. Зокрема, в Притчах 24:21-22 йде мова: “Бійся, сину мій, Господа та царя, не водися з непевними,
бо погибіль їхня нагло постане, а біду від обох тих хто знає?”. Це прямий наказ Церкві і служителям утриматися від втручання в політику. Окрім цього, в Біблії чітко простежується, що царі і пророки живуть на різних горах, тобто у них різні покликання, і вони не повинні брати на себе обов'язки один одного.

Наслідки були гіркими, коли цар Ізраїлю Саул, який був помазаний, щоб вести народ і забезпечувати його безпеку, але він прийняв помазання священика і приніс жертву Богу. Сам Господь Ісус, коли Його умовляли стати царем Ізраїлю (до речі, цього можна було досягти тільки шляхом заколоту), відмовився, даючи зрозуміти, що Його царство не від цього світу, і що Царство Боже потрібно шукати усередині людини. Так, після другого пришестя Господь царюватиме зі Своїми святими, оскільки Він вічний Цар справедливості і миру, але до цього Його Тіло на землі має не царювати, а виконувати Свою певну місію – проповідувати Євангеліє по всьому світу, піклуватися про врятовані душі, поширювати моральність, проявляти милосердя.

Від вищезгаданого може виникнути природне питання: хіба заборонено християнину займатися політикою? Звичайно, ні. Кожен віруючий, будучи громадянином своєї країни, має можливість здійснювати дозволену законом діяльність, у тому числі і політичну. Проте, в даному випадку, він повинен представляти власні політичні погляди, а не конкретну церкву. Що стосується служителів, то вони повинні зробити вибір – або вони займатимуться політикою і державними справами, залишивши духовне служіння, або продовжувати пасти стадо Боже. Людині не дано здійснювати ці дві функції одночасно.

Врешті-решт, дерево пізнається по плоду своєму. Як плодом яблуні не може бути груша, так і плід служителя не може бути одночасно і духовним, і політичним.

• Архієрейський Собор Руської Православної церкви позбавив сану єпископа Діомида
• Міносвіти підтримало ініціативу надання релігійним організаціям права засновувати навчальні заклади
• Азербайджан : проти християн всі засоби годяться?
• Митрополит Володимир вважає, що теза «канонічна автокефалія УПЦ – це зрада Православ’ю» суперечить православному вченню про Церкву
• Єдність Церкви стане головною темою Архиєрейського Собору РПЦ

Що чекає на християнство в майбутньому?

Протягом останніх п'яти сторіч історія християнства була нерозривним чином пов'язана із західним світом, з Європою і..